Під  час  розв’язування  задач  динаміки  слід  враховувати,  що  задачі  динаміки  поділяються  на  два  типи:

 Ι  тип  –  за  відомими  значеннями  сил,  що  діють  на  тіло,  необхідно  встановити    рівняння  руху;

ΙΙ  тип  –  за  відомим  рівнянням  руху  знайти  сили,  що  діють  на тіло.

     Для  розв’язування  задач динаміки  використовуються  закони  Ньютона  і  кінематичні  закономірності.  У  задачах  динаміки  вважається,  що  вся  маса  тіла  зосереджена  в  центрі  мас  тіла,  тобто  тіла  вважаються  матеріальними  точками.  Якщо  в  задачі  не  обумовлено  інакше,  то  нитки,  стержні,  троси  вважаються  нерозтяжними  і  невагомими,  тобто  зв’язані  ними  тіла  мають  однакові  прискорення,  а  сила  натягу в  усіх  точках троса  або  стержня  однакова.

Етапи  розв’язування  задач  динаміки  мають  такі  особливості:

1.    Побудова  моделі  фізичного  явища  повинна  супроводжуватися  схематичним  малюнком,  на  якому  слід  вказати  сили,  що  діють  на  тіло  (по  можливості  з  дотриманням  масштабу),  а  також  напрямки  прискорення  і  швидкості;

2.     Обирати  напрями  осей  системи  відліку  слід  так,  щоб  хоча  б  одна  з  них  співпадала  з  напрямом  прискорення;

3.     Записати  ΙΙ  закон  Ньютона  у  векторній  формі  та  у  проекціях  на  осі  системи  координат  треба  для  кожного  тіла  окремо.

            Якщо  у  системі  діють  сили  тертя,  то  необхідно  записати  вирази,  які  пов’язують  ці  сили  із  силами  нормальної  реакції  відповідних  опор.